%20(2).png)
Профільне видання ProfBuild зібрало думки гравців ринку щодо поточної ситуації у галузі бетону та залізобетону. Учасники поділилися власною оцінкою стану ринку, ключовими тенденціями 2025 року, змінами у структурі будівництва та очікуваннями щодо майбутнього відновлення.
Серед експертів, які долучилися до обговорення, компанія EFE. Своїм баченням розвитку галузі поділився технічний директор компанії Сергій Дурицький. У коментарі для ProfBuild він розповів про поточну ситуацію на ринку товарного бетону та збірного залізобетону, зміни у структурі попиту, інвестиції у виробництво та фактори, що впливають на розвиток галузі сьогодні. Зібрали головні інсайти з різних аспектів галузі.
За словами технічного директора EFE Сергія Дурицького, у 2025 році ринок товарного бетону, зокрема на заході України, демонстрував помірне, але планове зростання обсягів виробництва. Найвищу активність у споживанні товарного бетону у 2025 році демонстрували такі ключові західні області: Львівська, Закарпатська, Волинська, Івано-Франківська, Тернопільська та Чернівецька. Наприкінці року також помітно активізувався Житомирський напрямок. Попри вплив повномасштабної війни, попит на будівельні матеріали зберігається на стабільному рівні, що дозволяє виробникам підтримувати роботу підприємств.
Паралельно з товарним бетоном позитивну динаміку показує і сегмент збірного залізобетону. Зокрема, компанія EFE виготовила свій рекордний обсяг залізобетонної продукції. Зростає й інтерес до індивідуальних залізобетонних рішень, які дозволяють швидше реалізовувати інфраструктурні та промислові проєкти.
Основний попит на товарний бетон за результатами 2025 року формують такі сегменти: житло, інфраструктура, промисловість. Водночас у попиті на залізобетон з великим відривом лідирує інфраструктурне будівництво, далі йдуть — промислові об’єкти, а житлове будівництво займає третю позицію. Вплив війни змістив фокус у бік інфраструктурних напрямків, тому житловий сегмент залишається на відносно низькому рівні у залізобетонному сегменті.
Ключовими викликами для галузі залишаються зростання собівартості виробництва, логістичні фактори, вплив війни на структуру будівельного попиту та нестача кваліфікованого персоналу.
У 2025 році собівартість виробництва як товарного бетону, так і залізобетону продовжує зростати. Основними чинниками залишаються підвищення цін на сировину – пісок, цемент і щебінь, арматуру та паливно-мастильні матеріали, а також логістичні витрати. Умови війни роблять ринок більш нестабільним, тому виробникам доводиться регулярно коригувати відпускні ціни відповідно до змін вартості ключових компонентів.
.png)
Модернізація виробничих потужностей у EFE відбувається на постійній основі. Сьогодні лише у Львівській області компанія має шість бетонно-змішувальних вузлів, а парк спеціалізованої техніки налічує 62 бетонозмішувачі та 8 бетононасосів. Окрім цього, EFE має можливість розгортати мобільні заводи, що дозволяє оперативно адаптувати виробництво до географії та потреб проєктів.
Торік компанія продовжила інвестувати у розвиток виробництва – від оновлення обладнання та автоматизації ліній до запуску нових напрямів.ʼ
У 2025 році ми інвестували у виробниче обладнання для виготовлення залізобетонних виробів для інженерних мереж, а наприкінці року запустили виробництво індивідуальних залізобетонних виробів, зокрема великогабаритних стаканів, колон і балок для будівництва широкопролітних споруд. У цьому році плануємо нарощення цього напрямку і номенклатури та к-сті випуску збірних залізобетонних виробів, — зазначає Сергій Дурицький.
Також у планах компанії на 2026 рік – поступове нарощення потужностей у Житомирській області та в Карпатському регіоні, де зростає попит на товарний бетон. Окремим фокусом залишаються об’єкти відновлюваної енергетики та важливі для країни інфраструктурні проєкти, де потрібні стабільні обсяги постачання та висока операційна гнучкість.
EFE розвиває енергоефективність та підвищує стійкість виробництва. На двох із шести виробничих об’єктів компанії встановлено сонячні електростанції, які покривають близько 35% виробничих потреб. Також на підприємствах впроваджено систему рециклінгу відкритого типу для повторного використання води та інертних матеріалів після замивки обладнання. Зважаючи на ситуацію в енергетичному секторі, компанія додатково використовує резервні джерела електроживлення (ДГУ), а там, де це технологічно можливо у виробничих процесах, застосовує природний газ.
За словами Сергія Дурицького, подальший розвиток ринку залежатиме від загальної економічної та безпекової ситуації в країні. У разі продовження активної фази війни ринок, імовірно, зберігатиме поточний рівень або демонструватиме помірне зростання. Натомість завершення бойових дій може спричинити значно активнішу динаміку завдяки запуску масштабних програм відновлення житлової, промислової та інфраструктурної забудови.
Після старту масштабної відбудови ринок формуватимуть проєкти, які потребують швидких, технологічних і масштабованих рішень. У фокусі буде швидкомонтоване та більш бюджетне житло, промислові об’єкти та активний розвиток інфраструктурних об’єктів. Великим драйвером стане відновлення доріг, зруйнованих мостів тощо
Водночас для повноцінного розвитку галузі сьогодні ключовими залишаються платоспроможність бізнесу, залучення зовнішніх інвестицій у будівельні проєкти, а також – роль державної підтримки та доступу до довгострокового фінансування бізнесу на доступних умовах.
Виробництво бетону та залізобетону є капіталомістким, а термін окупності інвестицій у виробничі потужності може сягати 6–8 років. Саме тому без програм кредитування з невеликими відсотковими ставками та довгими строками фінансування масштабування виробництва, особливо у сегменті збірного залізобетону, залишається складним для більшості компаній, — розповідає Сергій Дурицький.
Детальніше про актуальні тенденції та перспективи читайте у повному матеріалі ProfBuild за посиланням.
